17 червня у Фаховому коледжі Львівського університету бізнесу та права відкрили зворушливу виставку «Сліди війни: біль, що не минає».
У експозиції - справжні реліквії війни, привезені безпосередньо з лінії фронту нашими військовими та волонтерами.
Бойові прапори, шеврони, уламки ракет, збиті ворожі дрони, тубуси від різних снарядів… — усе це мовчазні свідки пекла, крізь яке щодня проходять наші захисники.
Кожен експонат має свою історію мужності, крові та незламності.
До створення виставки долучилися: батько Героя Юрія Копчака («Кекс») — Михайло Копчак, батько воїна Дениса Іван Панькевич, волонтер та викладач коледжу Юра Качалуп, волонтерське об’єднання Материнські крила. Самбір, його координаторка та викладачка коледжу Оксана Сторож, волонтер та викладач коледжу Микола Заторський, очільниця волонтерського обʼєднання «ОПІР Самбір» Наталія Буряк, колишній військовослужбовець Володимир Лоїш, волонтерка Шацило Тетяна та Благодійний фонд "Твори ДОБРІ СПРАВИ", волонтер Руслан Бабухівський, волонтер із Херсонщини @Олександр Завацький та багато інших. Кожен приніс частинку правди про цю війну.
Присутні хвилиною мовчання вшанували памʼять загиблих наших Героїв, волонтерів, медиків, невинно убієнних, життя яких забрала кляті м@сковські окупанти.
Захід на щемливій ноті провів заступник директора з гуманітарної освіти та виховання Назар Титар.
На відкриття завітали: волонтерка Олександра Галушка, яка подарувала трофей з-під Покровська - збитий ворожий дрон на оптоволокні; колишній військовослужбовець 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» Володимир Лоїш, волонтери Наталія Буряк, Іра Ленько, подружжя Ірина Кузьо та Андрій Кузьо, викладачі коледжу, журналісти та представники громади.
Директор коледжу Степан Сюшко розповів, як зародився музей, згадав ініціаторів Назарія Титара, Оксану Сторож, Юрія Качалупа, Володимира Андраша. Відкриваючи виставку, відзначив, що всі ми мріємо одного дня дописати до її назви слово «КОЛИШНЬОЇ» війни.
Поки цей день не настав — нехай експонати нагадують кожному, якою ціною кується наша Перемога.
Олександра Галушка - це окрема історія материнської любові й сили. З 2014 року вона безупинно їздить на фронт. Її син пройшов Революцію Гідності, АТО, ООС, а в 2022-му відійшов у вічність. Та навіть після цієї непоправної втрати серце матері не зупинилося: воно стало ще більшим. Для сотень воїнів вона - мама Олександра, опора та надія. Там, куди інші не можуть дістатися, обов’язково приїде Олександра.
У теплій та зворушливій атмосфері волонтерка Олександра Галушка; волонтерка Наталія Буряк; колишні військовослужбовці Володимир Андраш та Володимир Лоїш, військовослужбовці Yuriy Leskiv та Іван Наливайко розповіли про дороги війни. Це була дуже щемлива зустріч, не раз у присутніх на очі наверталися сльози...
І ще одну світлу місію виконали цього дня: директор коледжу Степан Сюшко, координаторка «Материнських крил. Самбір» Оксана Сторож, волонтери Ірина Ленько-Полюга, подружжя Ірина та Андрій Кузьо передали Олександрі Галушці чотири FPV-дрони, придбані спільними зусиллями коледжу та волонтерського об’єднання. Ці дрони невдовзі стануть надійним щитом для наших захисників на Сумщині.
Отже, експозиція постійно працює у Фаховому коледжі Львівського університету бізнесу та права. Запрошуємо завітати, подивитися, відчути й ніколи не забувати.
Слава Україні!
Слава нашим незламним Героям!
Світлини - Vasyl Marchak. — разом з Назаром Титаром та 25 іншими особами.
